Новини
Шевченківський заповіт звучав п’ятьма мовами
«Є в Шевченка народження дата, дати смерті в Шевченка немає», під цим гаслом і почався урочистий виступ присвячений дням пам’яті великого українського поета. 2014 рік в Україні був оголошений роком Тараса Шевченка. Як виявилося не дарма, зважаючи на те, що відбувається довкола. Бо хто ж, як не великий Кобзар виспівав долю поневоленого але неймовірно волелюбного, відважного та великого народу – українців.
Шевченко – пророк українського народу, його вірші назавжди увійшли в нашу історію, вони віками будуть жити у нашій пам’яті. Це в котрий раз доводить юне покоління, зберігаючи їх та відроджуючи. На цей раз на базі юнацького відділення районної бібліотеки відбувся день пам’яті Шевченка. Участь у створенні цього заходу взяли учні школи № 1, котра, до речі, носить ім’я Кобзаря: Богдан Коломієць, Олег Крученюк, Анастасія Бабур, Владислав Городівський, Михайло Коломієць, Тетяна Вільчинська, Олена Міщук, Сергій Коломієць та Руслана Бурлака.
Співочого настрою додали учні музичної школи Віталіна Большаник (вокал), Ольга Розбітська (бандура) та Діана Стангелліні (скрипка).
Ну а зібрати усіх та скомпонувати спільну роботу спромоглась Науменко Світлана Леонідівна – бібліотекар І категорії юнацького відділу районної бібліотеки та шкільний бібліотекар Лідія Дмитрук.
Згадали і творчість великого Кобзаря і віхи його життя. Найголовніше, що хотілося б відзначити – це заповіт, котрий прозвучав п’ятьма мовами: українською – Руслана Бурлака, російською – Олена Міщук, польською – Анастасія Бабур, чеською – Віталіна Большаник, англійською – Тетяна Вільчинська.
Торкнулись і актуальних для сьогодення тем поневолення та переживання за долю рідної країни, особливо у вірші «Мені однаково…». Відмітили і тяжку долю поета-кріпака, його поневіряння, прикрості та страждання його тяжкого дитинства у сценці «Тарас та мати».
Недарма Шевченка звали пророком, хто ж ще міг так зобразити життя українського народу, народу сповненого протиріч та безлічі унікальних, характерних лише йому рис? Лише він. Лише він, бо саме Шевченко побачив його зсередини, побачив кожну сльозу, почув кожен стогін болю, відчув цей біль на собі та, пронісши його через своє серце, вилив у власних творах. У них життя нашої Батьківщини, її історія, культура, її душа. «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини», писав поет, про це згадувалось у на початку заходу. Проте у свій час Тарас Григорович навіть не міг уявити, наскільки велику частину історії України буде становити саме його життя. Він навіть не міг би уявити, як довго його будуть пам’ятати та поважати в Україні та всьому світі. «Є в Шевченка народження дата, дати смерті в Шевченка немає !!!»
Анастасія Бабур
04.03.2014 | Aдмін